вистачити
Смотреть что такое "вистачити" в других словарях:
вистачити — див. вистачати … Словник синонімів української мови
вистачити — дієслово доконаного виду безос … Орфографічний словник української мови
вистачати — вистачити (чого й без додатка, безос. бути достатнім для кого / чого н.), ставати, стати … Словник синонімів української мови
бути — теп. ч. усіх осіб одн. і мн.; має форму є, рідше єсть, арх. 2 ос. одн. єси, 3 ос. мн. суть; мин. ч. був, була/, було/; мн. були/; недок. 1) Існувати. •• Бу/дьмо! традиційний тост за частування вином, горілкою. 2) Уживається на означення наявності … Український тлумачний словник
забракнути — не, док., безос. Не вистачити, стати в недостатній кількості, мірі … Український тлумачний словник
залітувати — ую, уєш, док. 1) розм. Залишитися на літо. 2) безос., діал. Вистачити до літа, до нового врожаю … Український тлумачний словник
потягнути — і потягти/, тягну/, тя/гнеш; мин. ч. потягну/в, тягну/ла, тягну/ло і потя/г, ла/, ло/; док. 1) перех., перев. у сполуч. зі сл. за собою. Ухопившись за кого , що небудь, почати тягти за собою, рухаючись, переміщаючись у певному напрямку або… … Український тлумачний словник
старчити — ить, док., безос., діал. Вистачити … Український тлумачний словник
хопити — I плю/, пиш; мн. хо/плять; док., перех., діал. Схопити, ухопити. II пить, док., безос., розм. Те саме, що вистачити 1) … Український тлумачний словник
вистарчити — Вистарчити: вистачити [47] … Толковый украинский словарь
